Жуки-кокцинеллиды (Coleoptera, Coccinellidae) Украинских Карпат

Автореферат

диссертации по теме "Жуки-кокцинеллиды (Coleoptera, Coccinellidae) Украинских Карпат"

г г май та

НАЦЮНАЛЬНА АКАДЕМ1Я НАУК УКРА1НИ ШСТИТУТ ЗООЛОГИ !М. 1.1ШМАЛЬГАУЗЕНА

На правах рукопису КДК595.763.79

КРОЧКО Василь Юлшович

ЖУКИ-КОКЦИНЕЛ1ДИ (COLEOPTERA, COCCÍNELLÍDAE) УКРАШСЬКИХ КАРПАТ

33.00.09-ентомолопя

АВТОРЕФЕРАТ

дисертаци на здобуття яаукового ступеня кандидата (Налопчних наук

КИГВ- 1995

Дисертад1я е рукошсом

Робота виконана на кафедр! зоолог!I Укра!нського державного педагог1чного ун1верситету tu. М.П.Драгоыанова

йауковий кбр!вник;

Академ1к Укра1нсько1 еколог1Чно1 акадеиП наук, доктор öiojiori4KKa наук, професор БРОВИ И Басиль Михайлович

Оф1ц1йн1 одоненти:

доктор б:одог1чш1х ваук, професор БЕРВЫС k-pi й Григорович кандидат 6icmori4Hiuc наук науковий CDiBpoöiTHHK ЧШШ Лобов СергИвка

Провtдна oprantaaai«:

Нац1онадымй аграрший уя1герситет Захист Шдбудеться *06'* 1995 р.

на зас1данн1 Спец1ал1зоваво1 рада Д Ol.65.01 при 1нститут1 80ологН HAH 7кра1ня

Адреса: 252650, Кн1в-30, вул.Б.ХмельшщысогоДб 3 дисертая1ес иожна огнайоштися в б1йл!отец1 1нституту воолог!! МБ Укра! ни

ЗАГМШ. ХАРШЕРИСТИКА РОБОТИ •

Актуальн1сть теми.&гкн родина кокцинел1д /Coleóptera, Cocciaei-lidae/ вЩграють вахышу роль у «Ногеоценозах та практична д1-яльност! людини.Ьяй вида регушзть чисельн1оть комах-шкtднякíв,зок-реиа попелиць,кскцвд,пскл1д.трЕПс1в,ласто1д1в тощо,а рослино1дн1 вида bíaomí як шк1днини с ¡лкькогосаодарських культур.Однак Ix видо-вий'склад,просторова структура та еколог1чн! осойливост! в Укра!н-ських Карпатах вивчвн! Bi^afl незадов1льно.До того ж ряд опуйл!кова-них ран!ше вiдомоетей застар1лн.Це зуиовде&о тим.що за останн! 40 рок!в nia вшшвом посалено! д!1 антроп1чного фактору в1дбулись сут-тев1 зм1ни у 6iou6H03ax,fflo поэначилось на р1зкшс аслектах еког.сг!i та видового складу иук1в-сонечок.Ьказан1 аспекта зумовили Baöip теки дисертацИ.П актуалыисгь та визначили мету i завдання робота.

Мета та завдання досл!дхення,Мета робота- всеб!чний еколого -£аунiстичняй аналiз кокщшалiдо$ауни Укра1нсысих ларпат.£ля К до-зягнення ми вир1шшш гак! завдання:

- 1нвентарязац1я фаувя та II зоогеограф1чниЯ авал!з;

- 01отоп1чняЯ та Еисотно-ландаафтний рсзаод1л окреыих вид!в;

- екалог1ча! особливост! найлшшрен1шис та масовдх вид!в;

- оц!вка практичного значения i моалявостей використання хихих вид!в*

Наукова новизна.Ьнасд!док наших досл1д*внь для територН Укра-!нсышх Карпат встановлено 70 вид1в хукiв родини Coccineiiidae ,се-)ед яких Soytanufl /Scynnua/ ruft pea ?abr. виявлено вперше для гкра1ни, Scyamus /Scynnua/ indarihenaia Ии1а. та Soyanus /Pullua/ mpexua üais. - для pertoHy досл1д*енвя;виБедено з! складу фауни кра1всысих Карпат 2 вида як пошшеово наввденйй Buiaea lichatachavi Кипг/.чи невдало 1нтр0ДУК0Ваний Haraoaia axyrldis Pali. ; вперое ростежена динамiка чисельност1 хук1в-кскцинел1д в Укра1нськах

Карпатах за останн! 60 рок!в та визначеи! причина,як! вризвелв до !х к1льк1саих та як!сних зы!н у р!зних екосистемах;здобуто нов! дан1 по екологИних особлиьостях окреюх вид!в хук1в-кокцинел1д.

Бперше в Укра1нських Карпатах:

- вивчено вертикально-зоналъве прширення жук1в-сонечок;

- детально досд!дкен! еколог!чн! оссблявосг! 29 найпоиярен1!Шс ввд1в;

- зааропонована оригинальна клас2^1кад1я життевкх форы жук!в-кокцинед!д;

- проведено зоогеограф1чна£ анализ яокцинел1дофауни;

- вивчений еидовий склад природах ворог!в жукIв-кокцянелIд;

- виявлено 1 новий для науки I I новий для жук!в-кокщшел!д вида 1х паразитов;

- складено визначаик жук!в-кокшшедЦ фауни Укра1нськюс Карпат за дорослос фазою.

Теоретична та практична ц!вв1сть роботи.Результата дослхдаень еколог!чшцс особливостей найдоширенших та наЁчисельн!тих вид!в дозволявть по новоиу оц1нити не т!льки 1х зв"язки в уыовах 1свуван-ня.але й виявити значения скреиих еид!в у господврськ1£ д!вдьвост1 лвдиня.

Результате роботи ыахуть бути використан! при скляданв! кадастру твердодрилих комах фауни Укра1ни,зокрема родани Сосс1пеШ.<1ае « наш саны! монографЙ %ауна Укра1ни,родина Сосс1пв1114ави.

Матер1ади диоертадН використовургься притчятанв! спецкурс!в "Бибран! роздиш а зоологи безхребетшх","Б1олог1чяий ыетод захис-ту с1льсьхогосдодарсышх культур в1д шк1дник1в та хвороб" .проведен-ш в1ддов1дного розд!лу Ьедикого практикуму та екскурсШ у зооло-г!чиому цузе! УжДУ з1 студентами та учннки вшд Закарпаття.

31 бранив материал злачно псповнив колеки!в зооцузев УжДУ.

Лдробац1я рсбоги.Основа! положения роботи вяяладен! та обговорен! на ы!жнародшх конференциях "Фауна Сх1днах Карпат:сучасний стан i охорона"/УкгородДа93/,"Свгедськ! еколог1чн! ддп "/Сегед, Угорщина,1993/,"бврош - наш сд1льний.д!м^удапешт,Угорщина,1994/ 1У з"!зд1 УЕТ Дарх1в,1992/,науково-практичн!Я конферекцМ "Прсбле-ми орган!зацП та ведения кадастру тваринного св!ту на УкраШТКи-!в,1993/,эв!тнях наукових кон£еренщях професорсько-викладацького складу та молодих вчених У*ДУ Джгород,1986-1995/ та УШУ ¡м.Драго-манова Ди!а,Х993/ га Закардагського (нсгитуту агропромислового виробшщтва /Б.Бакта,1988,1993/.

Пубд{кар!1.3а результатами досл!даень одубл!ковано 15 наукових рсб!т,2 дрийнят! до друку.

Об"еи t структура роботи.Дисетяащя складаеться з вступу,& роз-д!л!в,висновк!в та додатк!в.Робота викладена на2стор!нках машинописного текстуЛдюстрована 9 таблицами та II малявками.У списку л!тератури 350 даерел, серед яких 206 1нозешшд1 моеэми . додатки/Гг сто р./ складаються з вазначника дорослих жукiв-кокдинелiд та таблицi но !х Tpajiirax зв"язках.

ЗМ1СТ РСБОТИ .

Розд1л 1.1СТ0Р1Я ШБЧЕНШ. КОКЩШШДОФАУШ УКРА1НСЬШ КАРПАТ

Початок вивчеяня жук!в-кокцинел!д Швн1Чно-Сх1дних Карпат було покладено драцями ¿¡.Лоинидького Дюадicfct ,1584,1686/.На початку И стол!ття спубл¡ковано ряд правд, стосовно фауна твердокрилих р!з-аих perloHiB Галячшш,Е1дкардатсько1 Pycl та Угорщини.що м1стять £аун1стичш списки р!эшис груд комах,воючавчи i окрем! вида жук^в-кокцинед!д та частков! в1домост1 щодо Ix доширення /tomnicki ,¿913; Рарр ,193?/.Стисл1 матерхали по екологП жук1в-сонечок,що населя-1и територи сучасно! Закараатсько! облает! знаходимо в каталоэ! .Роубала / Äoubai ,£936/,

Шелл возз"еднання Зах1дноукраIнсышх земель 8 Укра!нов лочалось !нтенсивне вивчення еитомофауыи дано! територII,яке недостатньо торкнулось родини Сосс1пе111<1ае .За останне п1встол1ття оцубл1кова-ы! лише дв! арап! /Дядечко,1954; Фасулат! ,ДеркачД956/ по фаун1 та систематиц! *ук!в-сонечок.З них т!лъки остання безпосередньо стосу-еться досл!даувано! територИ.У н!й наведений список 63 вид1в хук!в-сонечок Закарпатсько! облает!,для б!льшост! яких подан! стисл! еко-лог!чи! характеристики,до стали узагальненняма л!тературних даних.

За останнI 40 рок!в фауну 1 особливост! б!олог11 жук!в-сокечок в Укра1исьтх Карпатах дракгвчно н!хто не досл!даував,а на основ1 1снусчих данях иохно скласти ор!ентовну уяву про кокцивел!дофауну Укра!нських Карпат.

Розд!л 2. ЫАТЕР1АД I ИЕОТКА

¿4атер!алои для роботн послужили збори ! спостереження.проведен1 нами у 1986-1994 рр. в ус1 сезони року в р!зких б^топах блазьцо 200 пункт1в,розташованих у р1зних висотно-лаадвафтшх поясах Укра-I нсышх Карпат.

Фауну *ук!в-хокцинед1д вивчади як шляхом стад! онарних так 1 ыаршрутних досл1джець.Стац1оварн< досл1даення проведен! в селах Холмок та Велика Добронь Ужгородського р-ну /р!вшшний пояс/,с.За-р!ччя Перечинського р-ну /передг!рний пояс/ та полонила Красна Шжг!рського р-ну /прський пояс/.

Для одеркання б1лъш повно! '1н$орыаи11 про ковдвнел!дофауну дос-л!дауваного рег!ону ваш опрадьовав! фондов! матер1али кафедр зоолог г!1 ! ентомологП та зоомузеЕ У*ДУ,Дьв!вського Державного лриродви-чого музеи Ш.Н Укра!ни.зооыузею КДУ,1нстатуту зоологИ Н&Н Укра!ни, Угорського над Анального природознавчого музеи /Будапешт/ та осо-бистих колекцШ Ы.Л.Лядечка ! К.К. Фасулат!.

Роботу виконано з вккористанням загальвоприйнятих в ентоиолог!ч-

них досл!двеннях методах /Кожанчиков,1961; Фасулат1,1971/.

Дорослих жук!в з!брано методом косiкня ентомолог!чшш сачком, струшування з г!лок дерев та купив,в1ддову на лвпкк пастки.ваготов-лен! з картону жовтсго кольору розм!рада 0,5* 0,2Ьм,ручшш зОорсм э рослин та м!сць зим!вл!.Еколог!ю жук!в-кскцинед!д вивчали матодом спостережень у природ! i в лабораторшх умовах,утри«уванням жук1в у сажах.Утримування та розведення жук!в-кокцинед1д у неволГ проводили за методикою ГЛ.СавоЙсько1 /1Э83/.

Придатн1сть Isi вивчали саостереженнями за ¡нтенсившств II сиоживання.розвитком личинок та в1дкладанням яець iHaro при спожл-ванн! piatutx об"ект1в живлення.

Досл1дження даразитофауни жук!в-сонечок ароводшш за методикой 1.А.Рубцова ДЭ50/.

Визначення 1маго жук1в-кскцинел!д проведено за допоыогоо микроскопа ШМО з використанням визначник1в М.Ц.,£ядечка /1954/,Р.Eie -лавсьхого /Bielawaki Д959/,Ь.А.Заславського /1Э65/,Ж.Гуро /Gour-геаи,1974/ та 1н.Для визначення вид!в триби Scymni.nl виготовлен! препарата ген1тал!й за методикою В.Ы.Смярнова ДЭ57/,С.Л.Кршсанов-ського,В.М.£мця /1972/.0риг1нальн1 малвнки виготовлен! з використанням рисувального адарагу РА-2.

Пор1вняння кокцинел1дофауни окремих б!оценоз!ь та рег!он!в про-, ведено з використанням коефщ!ента под1бност1 £аккара.Цифров1 показ-ники опрацьозан! статистично /¡1есенко,1982/ та з використанням

ЮМ ARMSTAD PC-DD.

Достов!рн1сть визначення кокцинел!д дЦтверджена канд.б!ол.наук В.М.Кузнецовим /ЕГ1 РАН/.У визначенн! паразитib додомогу надали кандидата (Иол.наук А.Г.Котенко /1н-тут зоолог!! HAH УкраГни/, СЛ.Фаринець ДжД7/,др.Ч.Туроц! Дгоришна/.Попелиш визначен! ст.. наук.cniBpoö.В.З.Чумаком /Карлатський Ыосферний эапов1дник/.Корас-туючись нагодов бцсловлюю 1ы диру вдячн1сть за допомогу.

Розд1л 3. СКЛАД ТА ЗООГЕОГРАФ1ЧН1 0С0ЕЛИВ0СТ1 ФАУШ Ш1В -КОЩШШД ША1ШШХ КАРПА;

На територН УкраГнсышх Карпат нами вдавлено 70 вид! в жук {в -кокцинел!д,як1 в1дносяться до 29 род!в /Табл.1/.

Пор1вняльний анал!з кокцинел1дофауни Укра1нських Карпат з фаунами су^жнюс рег!он!в,зокреыа Сдоваччяни I Псльщ! .се^дчить ше про незначну в1дм1ьн!сть м!ж ними /коефШ1ент Еаккара становить в!д-пов!дно 0,66 та 0,67/.Суттев1ша р!зшця виявлена при пор!внянн! з фаунами Угорщини /0,69/ та 1нших рег1он!в Укра!ни /0,81/,що пов"яза-но з особливостяыи природных умов згаданих рег1он!в.Цав!ть у межах Укра1нських Карпат /за*1дне 1 сх!дне передг1р"я/ Еиявлен! незначн! б1дм1нност1 1 коеф!д1ент додЮност! Каккара складае 0,86,

За тинами ареал!б серед жук!в-кокциыел!д досл!дауваного рег!ону можно вкд1лити так! фаун!стичн! комплекса:г'оларктичний - 4 вшш /о,7£/,транспалеарктичний - 32 вида /4Ь,75»/,европейсько-сиб!рський-8 вид{в Д1,4^/,евроаейський - 18 вид!в /25,7£/,середньоевропеЁсь-кий- 2 вида /2,8^6/,середзеыноморсьиШ - 4 вида /5,7?ь/,понг!йсько-даннонський - I вид Д,4Й/ та альп1йський - I вид Л,4#/,/ГаблД/. Загалом кокцинелIдофауна Укра1нських Карпат представлена здеб1лыдо-го видами 1ы!грантами з дом1нуванняы транспалеарктичних.европейсь-ких та европейсько-сиб!рських елемент!в,без типових ендеы!к!в. .

Розд1л 4.ПРОСТОРОМ СТРУКТУРА ЖУК1В-К0КЩШЕД1Д УКРА1нСЬШ

Розлод!л жук¡в кокцинел1д по р1зних висотно-ланддюфтних поясах та основних б!отопах в Укра1нських Карпатах наведений у таблиц! I.

3 таблиц1 видно,до серед 70 вид!в сонечок.зареестровакях в Укра^ 1нсышх Карпатах, т1лыси 7 вид ¡в /К#/ 8устр!чаеться виклсчно в одно^ му,1нш1 в двох 1 б!льше висотних поясах.

У р1внинному пояс! виявлено 50 вид1в /70Д£/ жук1в-кокцинел!д.

Таблица I,

Зоогеограф!чва належн!сть та розпод!л жук!в>хокцинел!д по висотно -ландаафтних поясах та основних типах 0!оденоз!в в Укра! нсышх Карпатах

Низовина

Переда!р"я

Нижн!й ЛIсовий пояс

Ьерхн1й л!совий пояс

9 10 II 12 13 И 15

Rhyzobiua chryeomaloidee /líbate/*

fto.lltura /Fabr»/

Coccidula scutellata /Hbet./

G.rufa /Hbst./*

Lithophilus connatua /Tena./*

Subooooinella vigintlquatuorpunc-

tata /L./

Cynegatls impunctata /!»•/ Coccinula quQtuordeoimpuatulata L C.fllnautomarginata Д./ Tytthaapls eedecimpunctata /L./ Aniaoaticta novemdecimpunctata /I/ Sosplta vigintiguttata Д>./ S./Liyaia/ oblongoguttata /I«./ Myrrha octodecimguttata /!./ Propylea quatuordecimpunctata Д. Calvia /Anlaocalvia/ quindeelm -Éjuttata /Fabr»/

- - - - - - _ + - - - • - IV

II

VII

+ •M- ++ T + + + ++ - ++ - + III

- + — — — + _ _ _ + + IV

- + + — - — - — - — — + II

+ - + - - - - - - - - "-VI

- ++ ++ - + - ++ ++ - + - - - IV

++ + - — + + - - - — — > II

- - - ♦ - - - - - - - - - IV

- - - - - . - - + - + * + ■f II

+ — — — — — — — — — — 11

++ +++ ++ + ++ ++ + ++ + ++ ++ II

+ + - + - +■ - - - - - II

C./A./ quatuordecimguttata /L./ Calvia decemguttata /L./ Vibidia duodeiimguttata /Poda./ Halyzia sedecimguttata /L./ Payllobora vigintiduopunetata /L./ Aphidecta obliterata /L./ Hippodamia tredecimpunctata /L./ H.fieptemmaeulata /Deg./ H./Adonla/ variegata /Goos©./ H»/Semladalia/ undecimnotata Sehn. H./S./ notata /Laich./ H./Adnlopaio/ alpina /Villa./ Coccinella /Neococcinella/ unde-oimpunctata t.x Coccinella saue«rottei Dobah» C.oeptempunctata L. C.magnifica Oliv. C.hieroglyphica L. C.quinquepunotata L. Oenopia conglobata /L./ Adalia /Adoliomorpha/ conglomo-rata /L./

Adalia bipunotata /t./ A.decempunctata /L./ . Harmonie quadripunctata /Pont./ Anatia ocellata /L./ Hyperaapie reppentria /Hbst./ H.campestria /Hbat./ H.erythroeephala /Fabr./* Platynaspie lutoorubra /Goese./ Exochomuu quadrlpuatulatua /L./ E.nigroraaculatus /Thbg./ Chilocorus renipuotulatUB /Sorlba/ Ch.bipuatulatua /L./ Gtethoruo punctillum Wo.

++ ++ ++ ++

+♦+ ++■»•

++ ++ +

+++ +++ ■ + +

++ + ++

++ + + +

++ + ++ +

++ + +

+ ++ + + ++

— > + —

++ ++ +

— — + —

♦ - ++ +

+ + + +

•H- +

Продовкення таблиц! I

6 7 8 9 10 II 12 13 14 15

_ + + ++ + — + * I

+ — — + + — - — II

++ + ++ » ♦ - - - - II

++ — — ++ + - + II

++ + + + + + * + + II

- - - - + + + - + IV

+ - + + - + — + I

- - - + - m - - - III

+ - ++ ++ - ++ — ++ ++ II

+ - ++ ++ - ++ - - - II

— — — — — . + + IV

- - _ - _ - - . + VIII

II

IV

++ + +++ + ++ + " ++ ++ II

- - + - + - + - - II

- - - - + - - + II

+ + ++ ++ ++ - + + II

- - - - - • - — - I

- - - - - + - — II

+++ + + + ++ + + + " + I

++ - + + + - + + III

+ - - — — - ++ - - IV

+ - - ++ + + - + II

■f - - + - - - - IV

— — — + — — — IV

II

++ + + + - + - + - IV

++ + + + ++ + » + + II

— — — — - — — — II

++ - - - - - + - II

++ - - — . — — + — II

++ — — wt * — II

Продовження таблиц! I

3 4 5 6 7 в 9 10 II 12 13 14 15

Haphua /Sidla/ biflaramulatua Kula. Hephuo redtenbacheri l'uls. fj.quadrimaculatua /Hbat./* H.bipunctatus Kugel. Scymnus /Pullus/ impexus I.'uls. S./P./ teataceua Mötsch. S./P./ ater Kugel. S./P./ auturalia Thbg. S./P./ haemorrho-idalia Hbet. S./P./ forrugatua /Holl./ S./P./ auritua Thbg. S./P./ subvillosua /Goeze./ S./P./ mediterraaeua /tv'.uls./ Scymnua /Scymnua/ abletia Payk» S./S./ rubroraaculatua /Goeze./ S./S./ lnterruptue /Goeze./ S./S./ nigrinua Kugel S./S./ apetzi Uula. S./S./ frontalis /Fabr./ S./S./ inderihensia üuls. S./S./ rufipea /Fabr./

+ + + +

+ + + * + + +

* + + + + +*

+ -++ -

р1дк!сний вид

V IV IV

III II II

III II II

Умовн! позиачення: ♦♦♦ чиселышй вид ; ♦♦ звичайний вид ;

х- наводиться за л!твратуршши даними. Зоогеограф 1чн1 кошшекси: I-Голарктичний. П-Трансиалеарктичний; Ш-€вропейсько-сисЯр-ськиИ. ХУ-€вропейський. v-Середньоевроаейський.VI-Середзеиноморський VII- Ионтиюько-даннонський. VIII- Альп!йський

Серед них переважна б!льш!сть - хортоб!онти,а такси типов! дендро-б!онти.

Для передг!рного поясу характерно 52 вида /70,45?/ жук!в-кокци-нел!д.Велика к!льк!сть вид1в у даному пояс1 пояснветься високою р1зноман1тн1стю природних та окулвтурених б1отоп1в.

Нзниця у видовому склад! жук!в-сонечок нижньол!сового /45 вид!в/ та передг!рього поясIв /52 види/ обумовлена.на нашу думку,переходник характером 61 стоп!в за поясами.

4>ауна жук!в-кокцинел1д верхньол!сового поясу зб!днена /19 вшив, 27,1%/ 1 представлена переважно видами, тшювими для хвойних пор!д, рядом хортоб!онтних ьид1в,що населяать л¡сое! галявини та к1лькоиа видами уб1К£1стами.

ЬисокогЧрний пояс наседяе 21 /30,0%/дереважно хортоб1онтних

Ыльпйсть жук!в-кокцинед!д в!ддае перевагу добре осв1Тлешш <5-отопам з пом1риою валог!стю.Шш обуыовлена 1х в1дносна малочисель-н1сть у букових та хвойних д!сах ! лиае незначна к!льк!сть вид1в у нижн!х ярусах дубових та дубово-грабових л!с!в.В1дкрит! 01оценози характеризуются широким спектром хортоб!онтних вид!в.3нах1дки типовая дендроб!олт!в поошнокг ! аластив! б!оценозам,що ыежують з Л1сами,айс повяяЗан1 з окреыо розташованими деревами.

Ка поширення кук1в-сонечок у ыеках самих б!оценоз!в волвваЕТЬ не лише троф!чк! ^актори.але й тип рослинних асои!ад!Й,як1 кр!м пев-ного набору харчових коыпонент!в стЕорюють 1 ссешфчке м!крокл!ма-тичне середовиде.

Видовий Склад жук^в-кокщшели у б!оценоэах б!льо-мена стабхль-ни£,але часельшсть ьид!в нав!ть в одному ценоз!,аротягом вегетай1к-нсгс перюду- неоднакова.

Роэд!л 5.ЕШ0Г0-ФАУН1С7ЛЗДИЙ ОГлЯД дШВ-КСКЦИНШД УКРА1НСЬШ КАРПАТ У роздШ наведена еколого-фаушстична характеристика жук1в-кокцинел^д Укра1нських Карпат за схемою:сучасн1 латинська та укра-1кська назьи,поиирення виду у cbítí,Укра1н!,Укра1нських Карпатах, mícuh проживания,частота зустр!чання,сезоняа активн1сть,цикл розвит-ку в залежност! в!д bhcothoI поясност1 ,(Ноценотичн1 зв"язки.Для ряду вид!в вказан! йрактичне значения i рекомендацИ з !х охорони.

У робот! прийнята система класиф]кацП С.М.Нблокова-Хязоряна /1963/.

Розд!л 6. БКЩЕКЯЗЛШ ЗБЯЯЗКИ ЖУК1Б-К0КВДШ1Д В УКРА1НСЬШ КАРПАТАХ 2уки-кскцинел1ди займають вахливе «¡сце в б!оценсзах Укра!невских Карпат i пов'язан! з 1х 1ншими компонентами р!зноман:тнимя з в"яз ками /топ i чними,треф i чними,паразятарними,тощо/.

6.1, Tücxítчкi зв"язки Питания троф1чно! спецi ал iзацII жук!в-сонечок надто складне i сьогодн! остаточко не виршенв.Ддя 61лыеост1 вид!в властива добре виражена виб1рков1сть у живленн!,поск1льки не всяка !ха забезеечуе для них доений пре!маг!нальняй розвиток,можлив!сть В1дкладання яець, а часом t вижиЕання при несприятливах умовах.

Кукя-кокцянелiди Укра!нських Кардз? троф!чно пов"язан1 з б1льш як 170 видами членистоногих та багатьыа видаш рослин.Переважна б!лынсть жук!в-сонечок - хшп види /близько 9С#/.

На основ! троф1чно1 спец1ал!зацН цропонугмо класиф!кац!ю об"ек-tíb жиьлення для píshhx вид!в «ук1в-кокцинел!д з урахувавням 1х впливу на життевай цикл комахЛжу жук1В-сонечок ми кшляемо на: а/ аридгтну для споживання; б/ непридатну для споживання.Такий поди умовний,оск1льки певн! харчов! комлоненти на р!зних стад!ях розьит-

ку л.ук i б ,y pi3Ki пори року можуть в!Дноситисъ до pi3aax KSTeropta /лалЛ/.

ПРИДАТКА

Г~ НЕПРНДМНЛ

ИЕСПОЖИВЛЕТЬСЯ

СПОЖИВАСТЪСЯ, ЛЛ£ СГТРУЙНЛ

Мал.1. Под 1л 2*1 хух1£-кокшвелЫ на кагегорП та 1х вэаемозв"язок

--ocaoBBÍ категорИ,----мсаишв! вар1анти переходу в íhbí

6.1.1. Iza вепридатна для спскивання

До дано! категорИ ыи в1дносимо 1жу,яку девн1 види жуклв-кокци-нел1д зове iы не використовуютъ.аоо вживають,аде не засвосють,оск1ЛЬ-ка Еона niстить отруту Гвризводить до загибел! комах.

До iж i,яка не вживаеться жуками-сонечкаии,в1дноскться така.яка з пеьних причин недоступна для споживання аоо ниш нехтуеться.Для сонечок-б^1дофаг1в це васашеред TeTpaHixoBi та кокдиди.Бими

вони не жиелнться нав!ть за умов uobhoî в!дсутност1 основного типу Ixi. У природа1х уиоьах жуки-кокшнел1да майке н i коли не вживавтьу ïzy i галоутворшчих попелидь, якi недостушй хкжакам.

6.1.2. !жа придатна для споживання

Осковна або адекватна 1жа.£ксдериментальыиыи доказали придат -

hoctI Ist для р!зних еид^в хук!в-кокцивел!д ыохе служити .усп!шн1сть дроходкення ними пре1ыаг!нального розвитку.На основ! триьалост! пре-1ыаг1нального розвитку 1 проценту смерткост! личинок нами назначена придатн1сть Ixl для виду Adalia bipunctata /Мал.2/.

Як видно з малюнху, в ряд! випадк!в сиертн1сть дичинок при хиь-ленн! р1зними видами попелиць дряыо дропорцШна тривалост1 розвитку личинки,до св!дчить про II адекватшсть.Ка певних видах попелиць / Brevicoryne braesicae.Paraachizaphis scirpi,Eriosoma lanigerun, Aphis ао1але11а/розвиток личинок не Biдбуваеться.

Лодагкова !жа.Грудноц! у визначенн! характеру Iii полягають у тому,до жуки-кокцинел!ди не нехтують 1хею,на як!й нездатн! розвива-тись.На нашу дукку,рсзв"язання проблема криеться не лише у з"ясуван-н! виду 1х!,але i у <51ох1м1чноыу склад! хертви 1 рослини на як1й вова розвиваеться.

При ouiHui характеру 1x1 хук!в-кохцинел1д ыи пропонуемо вид1ли-ти як самост!йну категор!» "вииадкова 1ха",до яко! в1дносиио таку, яка звичайно не вшсорнсгозуегься.аде при нагод! жуки-кокцинел!ди здатн! II по1дати.Ддя хитих вид!в до ц!е! категорП в1дносяться га-лоутвороюч! допелиц!Инод! й дре1маг!нальн! стад!! ряду вид!в лус-кохрилих,над!втвердокрилих та хук!в.

6.1.3. Значения рослинно! Ixt для хук1в-кокцинел!д

Для перевазшо1 б1льшост! хваих хук!в-кокцивел!д вживания рослинно! Isi не характерно,хоча зр!дка вони поГдаить молод! листки та па-гони,а також пилок яв!т!в.У б!льшост! видад^ь ця 1жа не забезпечуе жук1в-ковдинел1д jcirn ueoOxiJumm хошоненташ сприяла б успешному зак(нченн1) пре!ыаг!нального розвитку.Про дрямий ! безпосеред-н1й вплжв рослинно! Isi на розвиток двох вид!в xyKtB-сснечок св$д-чать резулвтати дослшв.наведешх в' таблиц! 2.

Заувахимо.щс характер 1х! безпосередньо вплиьае не лише на три-

С—piiíi 11- к

о t г з « s е т в s m и 12 13 и is ie и i»

■В-млДдий, 1 I.«1*1 CJp*ro(KM»(1ÍTO. ИЗВ • ддд! Р.Втит 1189»).

Мал.2 Тривал1сть розвитку личинок сонечка двокраячастого та 1х смерти i сть при живлешп р1зниш видами попелидь.

I-Rhopalosiphun padi.2-A.phle catalpa. Э-Aphis farinosa.4-Hyzua рег-sicae.5-Dysaphis plaataginea.6-Myzu3 cerasi.7-Àcyrthosiphon piaua. 8-Cryptomyzus ribis.9-Cavariella rutila.IO-fihopalosiphum insertua.

II-;.:acrosiphum i>osae.I2-Aphis aambuci.13-A.phia fabae.I3a-A.fabae 3 хасмина. I3-A.fabae 3 будяка. I4-Hyalopterus pruni.I5-CaLlaphia juglandis.X6-Uroleucon cirsii.I7-Aphis pool Л8-Brevicoryne bressicae I9-Paraschizaphis ecirpi.20-Eriosonia lanigerum.2I-Aphis solanella

' ~ Табляця 2

Тривал1сть розвитку та смертн!сть ¿.dalia bipunctata та

Oenopla conglobata при живленн! pi зною Izec.

X. bipunctata 0. conglobata

Характер личинка лялечка смерттсть льчника лялечка смертшст»

&d тривал1сть розвитку (доба) тривалЬп розвитку (доба) % тривалкть розвитку (доба) тривал^сть розвитку (доба) %

Рослинна 1жа (пилок верби) смерть настала через 3.68 д1б — 100 смерть настала через 3.84доби _ 100

Комб1новааа ¡жа (пилок верби та попелиця Rho-paloaiphum padl) 13.0*0.42 5.82±0.29 10 13.7*0.39 5.6*0.37 20

Тваринва Хжа (попелиця Rho-palosiphum padO 10.6*0.4 t 4.44*0.30 10 10.8*0.34 4.80*0.17 20

вал!сть розвитку личинки,але 2 на тривал^сть розвитку лялечки.

6.1.4.TpoJi4Hi груди жу1С1В-кокщнел!д УкраГнських ларпат

Анализ тро$1чно1 спец1ал1зацН.детальне вивченна компонента

I ж i.способу живлення.будови ротових органiб жукгв-сонечск /Иал.З/,

дозЕОЛяе нам,зам!сть icnyD4oro шшлу на трос^ímhí груди /ф!то-,ака-

ро-,аф1до-,кокцадо-,ц1хром1цето$аги/,запропонувати 1нпшй,а саме:

а/ кокцинел1ди з вузькам спектром хивлення /ф1то-,акаро-,кс.кци-

до-,афЦо-,и1кро151цетофаги/;

б/ кокцинел^да з широки« спектром живлення /кокцвдо-аф1дофаги,

аф 1до-кокцидс^аги ,ы!кроы1цвто-аф ¡дофаги ,аф1до-м1кром!цетс4аги.аф 1до-

псилIдофага,афiдо-акарофаги та умовш пол1фаги/.

даний под!л грунтуеься на переважному використанн! тими чи ¡н-

шими видаш жук i в-ковдинел 1 д прндатно! 1ж1.

Зг1дно такого аод1лу в Укра1нських лароатах I вид жук^в-кокци-

нел1д - виключно акарофаг/stethorua punctiilun/,2 вида- ф1тофаги

/Subcoccinella vigIntiquatuorpunctata,C;-aegetia iirpunctata/ , 3 ВИДИ- кокцидофаги /Chilocorua renipustulatus, C&ilocorus bipuatula-

tus, Eyperaspis erythrocephala/ .Ta ПОНЭД 30 ЕИД1Ь-аф1ДОфаГИ.

ф1тофаг

MtKpoMlueToiar

и1крои1цето-а$Чд(л^аги.

аф1до-м1кром1цетофаг афиофаг умовний псайфаг. аф1до-асид1до«м.г

аф iдо-кокцидофаги

кокцидофаги

9 / НО 11 С S*12

кокцидо-аф1дофаги акаро$аг а£1до-акаро$аг

Мад.З Ыандибуди жук1в-кокцинед1д.

I-Subcoccinella viglntiquatuorpuiictata.2-Peyllobora vigintiduopunc-■tata.3-Halyaia aedecim guttata. 4--Vibtdia diiodecimguttata.5-£j'tthas-pia sedeciapunctata.S-üyrrlia octodecimguttata.7-Adalia bipunctata. 8-Calvia /Anisooalvia/ quatuordecimguttata.9-Hippodaala /Adalopsis/ alpina.IO-Hyperaapis reppenaia.II-Chilooorus bipustulatus.I2-Chi-looorus renipustulatua.I3-Ezochomus quadxipustulatua.I4-Flatynaapis Xuteorubra.I5-Stetthorua punctilluai.Ié-Scymnua /Pullua/ ferrugatus

Належн!стъ до груди аф I до-кокцидофаг t в i кокцидо-аф iдофаг I в!т. д. псряд з врахуванняы способу живленш.визначаемо за б1льшоо под16-híctb мандибул до аф t до-, а<5 о- квкцидофаг i в /див.ыал.З/.Ькрем! види, наприклад Tytthaspia eedecimponctata ыають перех1дну .-'форму мандибул. Ьраховуячи так! особливост1 ротових орган i в,груду яокцидо-аф! до-фаг 1в складають ВИДИ Platynaapis luteorubra.iücoclioraus nigroaaculatus, Srocbomus quadxipuatulatus ;аф1д0-К0КЦИД0фаГ1В Hyparaspia reppenaia, Hyperaapia canpestrle.Hippodamla /Adalopsla/ alpina; м1хром1цето-аф1дофаг!в Vibidia duodecimguttata.Halyzia eedecimguttata; аф!до-м1кроы!цетофаг1в rytthaspis веаес1ярипста;аф1до-дсял{дофаг!в -yci ВИДИ роду Са1т1а;аф1д0-акар0фаг1в Soymnue /Pullua/ ferrugatus та умовних ПОл1фаг1в Coccinalla aeptenpunotata.Hippod&mia t re deis impune tata, Iropylee quatuordeoimpunctata та ÍH.

На наш догляд такай вод1л на троф1чн! груди повнше розкривае еколог!чн! осойливост! хук1в-кскцинел!д i ыоже посдужити одн!ею з вих1дних позвд!й для з'ясуваяня 1х ф!логенетичних взаемов1дносин.

6.2.Вороги,конкурента.хвороба»паразите хук1в-кокцинелiд

Чжседьн1сть хук!в-кокцвнел1д у б!оценозах заяежить не лише ь!д наявност! в1ддоб1дних лряродних уыов ,належних б1отоп!в та лридатно! Isi,але й в!д д{яльност1 природних BoporiB та конкурент!в.

Конкуренте! взаемов!дносини ы!ж кукана-кокцинелiдаыи та 1шшш безхребетншш тваринами /нухи-сирф1ди,золотоочвд/ проявляться пе-реважно у троф!чних взаеиоьt дноеннах.

Даразитофауну жук1в-сонечок в Укра1нських Карпатах до останньо-го часу н1хто не досл!даував.Уперше наш з дичинок та лялечокШ1а- . lia bipunctata,A.décefflpunctata виведено паразит iBOomyzus зсарозиа Та Tetrasticbua neglectus /Hymanoptera.Chalcidoidea/- , з лялечок Goccinella верtempuñetata - паразита Phaleorotrphora fasciata /Diptera.íhoridae/ ,3 iaaro Coccinells Beptenipunctata.Hippodamia /Semiadalia/ undecinnotata - паразита Dinocampug coccinellae /Йу-

menoptera, Bracoaldaa / .KpiM них наш виявлено ряд вид!в парази-тичних комах,видову назву яких необх!дно ще уточнити.Це стосуеться паразита Medina ер. /Díptera, Tachinidae/ ,який ВИВедвНИЙ 3 ДО-рослихжук!в íropylea quatuordecimpunctata .В1в не характерна ДЛЯ жук!в-кокщшел1д,а паразитуе перевакно на дисто1дах.З лялечок ¿dalia bipunctata 1 Adaila dsceapuncrtata вкведен! паразити 3 рОДИНИ letra - • etichlnae /Hymenoptera, Ckalcldoidea/ ,як1 в!дН0СЯТЬСЯ ДО роду Др-rostocetus i,за посередиiыи данями,в новям для науки видом парази- ' тичних перетинчастокрилих.

Нами в!дзначено також поодинок1 випадки ураження жук1в-кокци-нел!д гельм!нтами з роду Hermia /líermitldae/.

Кйця та молодих жук i в по1дають дичинки золотоочок, зокрема сьгу-sopa carnea, Ch. íormosa ,1фтс-сйр$!д Syrphus balteatus,S. corollae та жужелиц! ,a личинок та лялечок - хиж! клопи Antocornis nemorua та павуки.Дяя хребетних тварин.зокреыа птах!в,жуки-кокцинелiди завхди е т!дьки випадаовшш об"ектами кивлення.

Розд1л 7. 3MIEA ВИДОВОГО СКЛАДУ ОТ1Б-К0КЦЙНШД У Б10Т0П&Х УКРА1ШБШ ШПАТ ПЦ БШШВОи АНЕР0П1ЧШХ ФАКТОР IB

За результатами анал!зу чисельност! мохна зробити еисновок.що у фаун! жук!в-кокцинел!д Укра!нських ¿«рпат за останн! 60 рок!в в!дбулися зм!ни як у видовому склад!,так ! в чисельност! окремих вид!в.Ц1 зм i ни,безумовно,стосуються ! !х просторового розм!щення.

Виходячн s динам!ки чисельност! видiв за останн! 60 рох!в,мо-хеио вид!лити 3 групи жукIв-кокцявелiд:

I/ види.як! скоротали свою чиселыисть та ареал /Coociduia rufa, С.scutellata.Hhyzobiue chrysomeloidea,Coocinula quatuordecimpuqtula-ta.Kippodamia /Semladalla/ aotata.Kyrrha octodecimguttata.Sospita vigintiguttata.

2/ вида,у яких зросла чисельн!сть та зб!льшився ареал /н!рро-

demia /Semiadalia/ undecimaotata.Stethorua pun.ctlllura,Chilo corúa renipuetulatus.Scymnus /Scyonus/ epetsi.

8/ вида,у яких р!зких 3Míh чисельност! та ареал!в не cnocTepi-галось.До них в!диоситься б1льш!сть вид!в.

Однозначно назьати причини,якi обуыовлшть al 3míhh вахко,хоча немае сумн!ву в тому,то одн1ею з оснобннх причин зм!ни чисельност! вид!в та !х ареалiв - е д!я антроп!чного фактору / 1нтенсивне ведения с!льського та л!сового господарств з використанням отрутох!м!ка-т!в,р!зке опорочения природн!х б iоценозíb,забруднення навколишнього середовища,проведения ыел!оративних роб!т,тощо/.

Загалоы.ыскна зазначити, що у фаун! жук1В-кокцинел!д Укра1нсь -ких Карпат за останн! десятир!ччя спостер"1гаеться незначне скорочен-ня чисельност! та ареалов г!гроф!льних та зростання чисельност! i розширення ареалiв ыезо- та ксероф!льних вид!в.

Розд!л 8.ГОСПОДАРСЪКЕ ЗНАЧЕНИЯ miB-КСКШНШД . В Ш&1ШШХ. КАРПАТАХ

Серед яукiа-кокцинвлiд в Укра!нсысих Карпатах в!дсутн! тан! видя, яя i не мавть практичного значения для лбдиш.

Здавна в!дома шк!длива д!яльн!сть для господарства вид!в Cynege tiB impunctsta ! Subcoccinella vigintlquatuorpunctata ,ХОЧа В УкраГнсышх Карпатах вони вахливого шкодочинного значения не масть.

Кайб!льше практична значения для лодини масть хих! жуки-кокци-нел!ди,як! е ефективними регуляторами чисельност! сисних шк!дник!в с!льськогосподарських культур.Серед них найб!льш корисними е пред-ставники Траб Chilocorlnl та Coccinellini.

Наш! досл!даення п!дтвердаують високу ефективн!сть xyKiB-соне-чов у боротьб! з попелицями на олодових культурах.Встановлено,що в яблуневих садах на початку вегегац!йного пер!оду жуки-кокцинелiди разом з !нпшми аф!дофагами,эдатн! стриыувати шк!дливу д!яльн!сть

попелиць.

На основ! результата лабораторно-полЬових досл!дхень дропону-сио практикувати проведения х!ы!чних обробок проти попелиц! у яблу-невих садах т!льки в тих вападках.коли сп!вв!дноаення "хижак-херт-ва" перевицуватиме показьик 1:20.

1.У склад! фауни Укра!нських Карпат виявлено 70 вид!в хукiв -кокцинел!д / Coleóptera,Coccinellidae / як! належать ДО 2У род1в. Найбагаттшш у видовому в!дношенн! е триби Coccineilini /33 види/ та Scymaini /£2 види/.Нами встановлено I новий вид для фауни Укра-Iнц/scymnus /Scymnus/ rufipea/ ,1 аовий вид для Зах!дно! Укра!ни /Scymnus /Scynnua/ inderibansis/ та I НОВИЙ ВИД ДЛЯ Укра!нських Карпат/Scymnus /Scymnus/ iapexua/ Остановлено,що за останиМ пе-р!од значно звузились ареали та зыеншалась чисельн!сть 7 вид!в,роз-ширились ареали 4 видiв хук1в-кокцинел!д.

2. Найбагатшиии у фаун!стичному в!дношешЦ е р!внинний та серед-г!рний пояси.в якихв!дпов1дно зустрИаеться 50 i 52 види жук i б -сонечок.цо складае 71,4$ та 74,3/í в:д загального складу фауни рег!-ону.У високог!рноыу поясi поощрений усього 21 вид.що складае 30,0% видового складу.

3.Результати анал!зу б!отоа!чного'розпод1лу жук i в-кокцинел i д св!дчить про те,що най!нтенсивн!ше шши заселен! низинн! луки /44 види/ та д i брови /35 вид!в/Л1айб1дн!ша фауна хвойних л!с!в /10вид!в/.

4.11айпоширен!шими та найчиседыйшиый видами на досл1джуван1й те-ритор!I в: РгоруХва quatuordeeimpuactata.Peyllobora viglntiquatuor-punctata.Hippodaaia tredecimpunctata,Hippodamia /Adonia/ variegate, Coccinella верtempunctata,Adalia Ъ?punctata,Adalia decempunctata, ЕхосЬошиа quadripuatulatus,Scymnus /Scymnus/ frontalis.

5.У зоогеограф1чноыу в1дношекн1 кокцинелíдофауна УкраГнських Карпат представлена такими фау^стичшши комплексами: голарктичний /4 внди,5,7£/,гранспалеарктичний /32 вида»45,7$/,европейсько-сиб!р-сышй /8 Бид1в,П,4#/,европейський /18 вид!в,25,7*/,середньоевродей-ський /2 вида,2,8/»/,середзеиноыорський /4 вида,5,7^/,донт!йсько-дан-нонський /I вид,1,4^/ га алья!йський /I вид,1,4^/.3а коефщ!ентом под!бноот!.кокцинел!дофауна Укра1нськгх Карпат найбл:-жча до фаун Словаччини та Польа!,що св!дчить про 1х генетичну слор!днен!сть.

6.Ыд ступени засвоовання спожито1 !г! значною uipoo залежать усд1оя1сть роззитиу i смертн!сть жук!в-кокцинел1д.Так,для виду Adalia bipunctata виявлено 4 видя попелшь.ари кявленн! якими розвиток не в!дОуваеться.

7.К!льк1сть 1st,яка споживаеться хикими жуками-кокцинел iдаии, кеоднакова i залеяить в^д об"екту жиьлення.фШолоНчного стану та фази розвитку жука,кл!ыагичних уксв.лросгорово! структура та ииль-ност! популяц!й жертв. Байб i льщу К1лыисть попелиць саохивають личинки 1У в!ку.3начний спадах активност! живлення спостер!гаеться п!сля 1х линяння.За 1-1,5 доби до перетворення на лялечок личинки лрипи-няють яявлення.Рослинна !жа для !ыаго хижих вид!в е додатково».

8.3а троф!чними зв"язкаш серед жук!в-кокшшел1Д е вида з по-р!вняно вузьким /ф!то-,аф!до-,акаро-,кокцид6-,м1кроы!цетофаги/ та пор!вняно широкими спектрами живлення /аф iдо-кокцидофаги,вфi до-м:к-ром Шетофаги, аф 1до-акарофаги, хокцидо-аф i дофаги ,м! кром!цето-аф i дофа-ги 'аф!до-псил1дофаги та умовн! пол!фаги.

9,Серед ентомоааразит!в жук!в-сонечок в УкраГиських ларпатах встановлено о вадпв.З них на личинках виявлений I вйд.на лялечках-4 вида, на i«aro- 2 вида.Бдерше серед паразит!в жук1в-кокцинел(д виявлено паразитичну nyxyKedina вр. та нового для науки перетин-

частокрилого паразита 3 роду Apxoatocetua /Hymenoptera,Chalcidoidea/

Ю.Переважна б!льш!сть вид1в жук1в-кохцинел1д Укра!нських Кар-

пат /близько {30% в!д загально! к!лькост{/ е потенц!йно корисн!. Серед них перспектиЕНими для застосуванкя у б!ометод! виявились ¿dalia blpunctata,Cocciaalla aeptempunctata .Ьиди Cynegetis impuaotata i Subcoccinella vigintiquatuoxpunctata В1ДОМ1 ЯК BlKifiHÜKH ОВОЧвВИХ культур,однак сугтево! ¿кода в Карпатах вони не завдають.

II.Корисн! та piíKiCHi вида жук1В-кокцинел!д.фауни Укра1нвьких Карпат заслуговусть на охорону.исреы! вида сонечок доц{льно занести до Червоно! книги Укра1ни /Hippodemia /Adalopaia/ alpina/,

ÎHial /Sospita víglntiguttata,Hippodamia /Semladalia/ notata/ -до регионально! Червоно! книги.Для деяких вид!в /Coccidula rufa, Coccidula ecutellata/ пропонуемо створити ы!крозаказкики.'

Список праць.опубл!кованих по тем! дисестацН

Крочко Е.С. Личинки кокцинеллид яблоневых садов Ужгородского района Закарпатской области я их трофические связи //Научн.разработки и достижения молодых уч.с-хоз.производства.-В.Ьакта,-1988.-С.45-46.

Крочко Ъ.Ю, Кошщнеллиды-афидофаги Украинских Карпат //Тез.докл. 1У конф.мод.ученых.-УжДУ.-Ужгород.-196Э.-С. 136.

Крочко B.D. Насекомые-паразиты божьих коровок в Украинских Карпатах //Тез.докл.У коиф.иол.учеиых.*-УжДУ_, -Ужгород.-1330.-С.157.

Крочко B.D.Scymnua /Scynnua/ rufipes F./Gqccinellidaa .Coleóptera/ -новый вид дая фауны УССР //Ьестн.зоол.-199С.-*£.-С.б7.

Мелика Ж.Г., Зерова М.Д., Свиридов С.В., Крочко В.Ю. Рекомендации по выявлению, определению и использованию насекомых-энтомофагов главнейших вредителей яблоневого сада в Закарпатской области.-Ужгород.-1990.- 108 с.

Крочко В.Ю. Зимовка кокцинеллид Украинских Карпат'//Наук.розроб-кп молодих вчених УжДУ.-Ужгород.-19Э1.-С.103-104,

Крочко Б.Ю. BlOUÇHOTJPmi 9В"яЗКИ Coccinelle septeapunctata В Укра1нсышх Карпатах /ДУ з"!зд УЕТ.Тези доп.-Харк1в.-1992.-С.83

Крочко В.Ю. Роль Subcoccinslla vi gin tiqua tuorpunc ta ta /1./ В •окремих агроцвнозах Закарпаття та агротехн1чн! заходи якi обмежують Його шкодочинн1сть /Лези доп.наук.-практ.конф.ыол.вчених.-Н.Ьоро-та.-1993.-С.76.

Крочко Б.Ю. Б!олог1я Propylза quatuordecimpunctata в УкраIнськи> ' пах Карпатах /Лези доп.47-1 наук.конф.УжДУЛер.йiол. -Ужгород. -1993.-в.16.

Крочко Б.Ю.,Чуыак Б.Ь. Троф1чн1 ЗВяЯЗКИ Coccinella septempunc-tata в Укра1нських Карпатах /Дауна Сх1дних Карпат :оучасний стан i охорона.Цатер|аля иiхнародн.конф.-Ужгород.-I993.-С.204-2GE.'

Крочко Б.Ю». .Кузнецов Б.Н. Кокцинеллядофауна Украинских Карпат // Дауна Сх1дних Карпат :сучасний стан J охорона.¿Датерiали м!жнародн. конф.-Ужгород.-1993.-C.20I-204.

Крочко Б.Ю. Фауна и трофичзские связи хищных кокцкнеллвд садов Закарпатской области //Пробл.агропромислового комплексу Карпат.-Б.Бакта.-1993.-С,284-192.

Крочко Б.Ю.Тро$!чва caenianíaauia кокциналц Уяра1кських Кар -пат //Теза доп.48-1 наук.конф.УжДУ.-Ужгород,сер1я 01од.наук»-19й4.-С.25-26.

Melika G., Krocskó L. Kárpátalja gerinctelen állatainak állapota és védelmük kérdései // Közös környezetünk Európa-94.-Budapest 1994. P.7-8.

Крочко B.C. Значения рослинно! 1st для жижах кокцинел1д //Наук. в1сник УяЛУ,сер.5хол.-Й2.-Ужгород.-1Э9а.-С.II8-I24.

Крочко B.D. Жука-кокцинеллиды /Coleóptera,Coccinellidae / Украинских Карпат.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.09.- энтомология,Институт зоологии БАЫ Украины,Киев,1995.Б работе представлены сведения по фауне и экологии куксв-кокцннедлид Украинских Карпат. В результате исследований выявлено 70 видов жуков-кокданеллид.для которых: сделан географический анализ до типам ареалов и выделены основные зоогеографические . комплексы ¡изучена фенология с учетом вертикального распределения; исследованы биоценотические связи;прослежена динамика численности на исследованной территории за последние 60 лет.На основании строения ротовых органов,анализа трофических связей и характера питания, предложена схема деления жуков-кокциыеллид на трофические группы. Составлены определительные таблицы по взрослой фазе.

Ключов! слова :жукк-кокцинел í ди,еколor i я,фауна ,б i оценотичн i зв"язки,географ1чне поширення.ентомофаги.практичке значения.

Erochko V. Ladybird-beetles /Coleoptera.Cocoiaellidae/ of the Ukrainian Carpathians.

Information on fauna and ecology of coccinellids of the Ukrainian Carpathians is presented in the thesis.The Investigation have revealed 70 species of ladybird-beetles.Vertical and biotopical distribution, zoogeographical analysis,phenology,blooenotical relations and size dynamics of coccinellids in the Ukrainian Carpathians during the last 60 years have been studied.à new scheme of division of ladybird-beetles into trophieal groups Is suggested in the strength of the structure of mouth apparatus.Identification tables of adult coccinellids have been compiled.